Цвіте лаванда в літню пору.





Весь світ наповнений ароматами.
Пропахли морем берега,
Луки ромашкою і мятою
І ніжним конюшиною стоги.





А я візьму лаванди гілочку
І помечтаю в тиші.
Вона, як маленька звісточка
З дитинства надіслана мені.





Руками травника вмілого
Від усіх хвороб зцілить:
Вилікує рани застарілі,
І заспокоїть, і підбадьорить.





Вона ще миліше з віком,
Все тому, що пам'ятаю я:
У мами так само волосся пахли
І стопки чистої білизни.





Цвіте лаванда в літню пору
І, як оптичний обман,
Блакитно-фіолетовий
Над полем стелиться туман.
Людмила Легчило





Коментарі
Дописати коментар