Цвіте лаванда в літню пору.
Весь світ наповнений ароматами.
Пропахли морем берега,
Луки ромашкою і мятою
І ніжним конюшиною стоги.
А я візьму лаванди гілочку
І помечтаю в тиші.
Вона, як маленька звісточка
З дитинства надіслана мені.
Руками травника вмілого
Від усіх хвороб зцілить:
Вилікує рани застарілі,
І заспокоїть, і підбадьорить.
Вона ще миліше з віком,
Все тому, що пам'ятаю я:
У мами так само волосся пахли
І стопки чистої білизни.
Цвіте лаванда в літню пору
І, як оптичний обман,
Блакитно-фіолетовий
Над полем стелиться туман.
Людмила Легчило
Коментарі
Дописати коментар